18.05.2018р. Тестове завдання
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScGRq4iZp8nUZegoRWn8ZOorXUYaTgYRVq3N_rI8KiLXVITww/viewform
11.05.2018р. Фонетика
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf9vSm3D-OsAZYpGZKVHbVL0p0iSdI21Tr3DPpkZUc2lXjusg/viewform
23.04.2018р. Тест "Синтаксис та пунктуація"
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd4wCNjyNLcAmGjqsBPd_3i7mR0LSBKzdvJ8UPJvNwLwU-ENg/viewform
16.04.2018 р. Творчість українських поетів (тест)
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeSxUqT3Ov7ljx6jjPKj4ABK_usvTR6Kpb7Y1urwdpYO_UpGA/viewform
15.04.2018 р. Виконати тестове завдання
13.03.2018 р. Виконати тестове завдання
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdRPSHasMtdP5oJPwC5TX2GOHojsvFMg5KIWnIQowqB6ZO0fQ/viewform
02.03-03.03. 2018 р.
Тема. Речення з однорідними членами. Розділові знаки при однорідних членах речення
Мета: навчити учнів розрізняти однорідні члени речення (головні і другорядні), виділяти їх у зв’язному висловлюванні; моделювати схеми речень з однорідними членами; формувати загальнопізнавальні вміння визначати вид однорідних членів речення, аналізувати зв’язок між ними (сполучниковий чи безсполучниковий), правильно інтонувати речення з однорідними членами; розставляти розділові знаки між однорідними членами, з’єднаними сполучниками а, але, і; розвивати творчі вміння реконструювання двох простих речень на одне з однорідними членами, відтворювати деформований текст із реченнями з однорідними членами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти морально-етичному розвиткові особистості.
Матеріал для уроку:
1.Однорідні члени речення — це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного
2. Опрацювати § 16
3.Виконати в зошитах вправи 149, 151
4.Виконати тестове завдання за посиланням
https://docs.google.com/forms/d/15IebgC7r2F-AXLxw3Pdy6M4vwrTN4qPlaXr9GOxpvh0/edit
01.03.2018р.
Тема Другорядні члени речення
Мета
-поглибити знання про другорядні члени речення; формувати
навички розпізнавання їх у реченнях, різних за метою
висловлювання; удосконалювати
вміння робити синтаксичний аналіз речень;
-розвивати логічне мислення, творчі здібності
учнів;
-виховувати
любов до природи, культуру мовлення та спілкування.
Завдання до уроку:
1. Повторити §12-15
2. Виконати впр. 145 (списати, підкреслити головні й другорядні члени речення)
3.Виконати тестове завдання за посиланням
Дата 28.02.2018р.
Тема. З. Мензатюк. "Таємниця козацької шаблі"
Мета: продовжити знайомство з повістю З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», зацікавити нею; з’ясувати , що є фантастичного та реального у творі; удосконалювати вміння переказувати прозовий твір, давати оцінку прочитаному; розвивати усне мовлення, логічне і критичне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати в учнів інтерес до історичного минулого рідного народу, моральні цінності, патріотизм.
Матеріал до уроку:
Історія – це в першу чергу література,
й без талановитого стилю вона ніщо.
Джордж Тревельян
1. Виконати тестове завдання на сторінці Collegium social
2 Розглянути схему:
3. Інформація до твору
Берестечко – село в Україні ( Демидівський район Рівненська обл.)
Увійшло в історію України як місце безмежної хоробрості та слави запорізького козацтва.
Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.
Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здасться. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.
У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський собор, в підземеллях якого покояться останки загиблих запорожців.
В Берестечку щороку проходить з’їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.
Дубенський замок (замок князів Острозьких — Любомирських) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України.
Розташований на одному з мисів річки Іква. Звів його князь Костянтин Острозький у 1492р.
Впродовж кількох століть цей замок жодного разу не було захоплено.
На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.
Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.
Тараканівський форт (Дубенський форт) – оборонна споруда, архітектурна памятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.)
Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.
Форт має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. В центрі форма є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини.
Сьогодні від фортеці залишилися одні руїни.
Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.
Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція.
Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.
Зі стану руїни замок вивела ґрунтовна реставрація і створення музею. В 1989 році отримав статус музею –заповідника.
Кам’янець – Подільська фортеця — фортеця у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 років ). Є складовою частиною Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».
Перші згадки про фортецю датовані ХІІ ст.
До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.
Папська башта відома тим, що саме у ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк.
Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.
Хотинська фортеця — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико – архітектурним заповідником, одним з семи чудес України.
Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.
Найвідоміша історична подія, пов’язана з Хотинською фортецею – Хотинська битва 1621р. Війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об’єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів.
Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов’янських та арабських народів проти османських поневолювачів. Як зазначає Петро Сас:
«…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації».
4. Дочитати твір до кінця. Виконати завдання в зошитах:
Скласти карту подорожі
Літературний диктант.
- Назвіть
прізвище головних героїв повісті.
- Хто
така Машка ? Опишіть її.
- Навіщо
родина Руснаків купила автомобіль?
- Що вам
відомо про пана Богдана?
- З яким
проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків?
- Про що
дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично
настроєним?
- Чому
Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко?
- Як
Наталочка познайомилася з Антипком?
- Хто
такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю?
- Хто
допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі?
- Яких
пригод зазнала родина під час подорожі?
- Чи
вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю?
Дата 23.02.2018р.
Тема: Правопис. Розділові знаки в кінці
речень(повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).
Мета:
І. Повторення вивченого
-
назвіть основні одиниці синтаксису;
розділовий знак
його графічне позначення
приклади уживання
одиничні розділові знаки
крапка
.
Я добре попрацював.
двокрапка
:
Дівчинка відповіла: "А я знаю, як
тебе звати"
три крапки
…
А ти все та ж…
кома
,
У Калини та Горпини як не свадьба, то
родини
крапка з комою
;
1) звук; 2) буква; 3) слово
тире
--
Сила та розум - краса людини
знак питання
?
Хто вони? А хто ми?
знак оклику
!
Привіт тобі, море!
знак виноски
…
кн. Володимир1
парні розділові знаки
дві коми
,,
Михайло, син Марії, був
ще хлопчиськом
два тире
-- --
Мати плаче- лихо тяжке- і цілує сина
лапки
" "
"Яка ж ти вереда"- сказала
мати
дужки
( )
Троянду треба рвати, поки вона цвіте
(Л.Костенко)
Призначення
розділових знаків- полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.
ІІІ Закріплення вивченого
II варіант
Дата 22.02.2018р.
Мета: ознайомити учнів із реченнями, у
яких є тільки один головний член; продовжити роботу над формуванням умінь
визначати граматичну основу речення; виховувати пошану й любов до слова, до
рідної мови; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення,
пам’ять.
Мета: продовжити знайомство з повістю З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», зацікавити нею; з’ясувати , що є фантастичного та реального у творі; удосконалювати вміння переказувати прозовий твір, давати оцінку прочитаному; розвивати усне мовлення, логічне і критичне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати в учнів інтерес до історичного минулого рідного народу, моральні цінності, патріотизм.
Матеріал до уроку:
Історія – це в першу чергу література,
й без талановитого стилю вона ніщо.
Джордж Тревельян
1. Виконати тестове завдання на сторінці Collegium social
2 Розглянути схему:
3. Інформація до твору
Берестечко – село в Україні ( Демидівський район Рівненська обл.)
Увійшло в історію України як місце безмежної хоробрості та слави запорізького козацтва.
Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.
Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здасться. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.
У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський собор, в підземеллях якого покояться останки загиблих запорожців.
В Берестечку щороку проходить з’їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.
Дубенський замок (замок князів Острозьких — Любомирських) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України.
Розташований на одному з мисів річки Іква. Звів його князь Костянтин Острозький у 1492р.
Впродовж кількох століть цей замок жодного разу не було захоплено.
На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.
Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.
Тараканівський форт (Дубенський форт) – оборонна споруда, архітектурна памятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.)
Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.
Форт має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. В центрі форма є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини.
Сьогодні від фортеці залишилися одні руїни.
Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.
Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція.
Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.
Зі стану руїни замок вивела ґрунтовна реставрація і створення музею. В 1989 році отримав статус музею –заповідника.
Кам’янець – Подільська фортеця — фортеця у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 років ). Є складовою частиною Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».
Перші згадки про фортецю датовані ХІІ ст.
До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.
Папська башта відома тим, що саме у ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк.
Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.
Хотинська фортеця — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико – архітектурним заповідником, одним з семи чудес України.
Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.
Найвідоміша історична подія, пов’язана з Хотинською фортецею – Хотинська битва 1621р. Війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об’єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів.
Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов’янських та арабських народів проти османських поневолювачів. Як зазначає Петро Сас:
«…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації».
4. Дочитати твір до кінця. Виконати завдання в зошитах:Скласти карту подорожі
Літературний диктант.
- Назвіть
прізвище головних героїв повісті.
- Хто
така Машка ? Опишіть її.
- Навіщо
родина Руснаків купила автомобіль?
- Що вам
відомо про пана Богдана?
- З яким
проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків?
- Про що
дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично
настроєним?
- Чому
Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко?
- Як
Наталочка познайомилася з Антипком?
- Хто
такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю?
- Хто
допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі?
- Яких
пригод зазнала родина під час подорожі?
- Чи
вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю?
Дата 23.02.2018р.
Тема: Правопис. Розділові знаки в кінці
речень(повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).
Мета:
Навчальна – поглиблювати засвоєнні в початкових класах знання про
основні ознаки речення (за метою висловлювання та інтонаційним забарвленням);
формувати вміння правильно інтонувати речення, правильно вживати розділові
знаки в кінці речень;
Розвивальна – розвивати емоційну сферу, спостережливість;
Виховна – прищеплювати любов до природи, екологічну культуру.
І. Повторення вивченого
-
назвіть основні одиниці синтаксису;
-
яка відмінність між словосполученням
і реченням;
-
що називається реченням;
-
що має найбільше значення для
вираження думки у реченні (ГО);
-
дайте визначення підмета;
-
дайте визначення присудка.
Прочитати текст.. Визначити у реченнях граматичну основу
Озерна
красуня
Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок.
На тихому плесі почали виринати
зелені пуп'янки. Минула година. Золоті промені перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця. Розквітла
водяна лілія.
Л. Михайловський
ІІ. Матеріал до теми
Пунктуація (від лат.
punktuatio- punktum, що означає крапка) - це розділ мовознавства про
використання та вживання на письмі розділових знаків.
Розділові
знаки сучасної української мови становлять цілу систему.
До
цієї системи входять:
розділовий знак
|
його графічне позначення
|
приклади уживання
|
|
одиничні розділові знаки
|
|||
крапка
|
.
|
Я добре попрацював.
|
|
двокрапка
|
:
|
Дівчинка відповіла: "А я знаю, як
тебе звати"
|
|
три крапки
|
…
|
А ти все та ж…
|
|
кома
|
,
|
У Калини та Горпини як не свадьба, то
родини
|
|
крапка з комою
|
;
|
1) звук; 2) буква; 3) слово
|
|
тире
|
--
|
Сила та розум - краса людини
|
|
знак питання
|
?
|
Хто вони? А хто ми?
|
|
знак оклику
|
!
|
Привіт тобі, море!
|
|
знак виноски
|
…
|
кн. Володимир1
|
|
парні розділові знаки
|
|||
дві коми
|
,,
|
Михайло, син Марії, був
ще хлопчиськом
|
|
два тире
|
-- --
|
Мати плаче- лихо тяжке- і цілує сина
|
|
лапки
|
" "
|
"Яка ж ти вереда"- сказала
мати
|
|
дужки
|
( )
|
Троянду треба рвати, поки вона цвіте
(Л.Костенко)
|
|
Призначення
розділових знаків- полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.
Знаки
пунктуаційної системи називають пунктограмами. Кожна з
пунктограм виконує свою функцію.
Крапка ділить
текст на речення.
Двокрапка відділяє
одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься
пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.
Три
крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не
всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.
Кома розділяє
граматично рівноправні частини простого чи складного речення.
Крапка
з комою функціонально подібна до коми, але розділяє складні
(або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини.
Тире розділяє головні частини речння
(якщо вони виражені подібними лексично- граматичними категоріями), порівнювані
мовні одиниці, частини складного безсполучникового речення, які перебувають в
умовно- часових, протиставних та причиново-наслідкових зв'язках.
Знак
питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на
те, що речення містить у собі питання.
Знак
оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність
мовлення, вигук.
Знак
виноски- видільний. Він вказує, що за словом, біля якого цей
значок поставлений, має йти частина тексту, яка подається у порядковій частині
сторінки або в кінці тексту.
Парні
розділові знаки- дві коми, двоє тире, дужки, лапки виділяють
якийсь відрізок тексту (другорядні члени речння), коли є потреба його
відокремити, вставні і вставлені слова, словосполучення, звертання).
У
текстах часто збігаються різні розділові знаки. Напр.: Привіт тобі,
зелена Буковино, Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам!
(В.Самійленко).
ІІІ Закріплення вивченого
Завдання: переписати текст, визначаючи межі речень. Підкреслити в реченнях граматичні основи.
Визначити вид кожного речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням
I варіант
Голка-риба
Усім нам добре відомо, навіщо існує
голка І тобі неважко уявити собі, як вона виглядає Але ж чому цю рибу назвали
голкою Подивись на неї й одразу здогадаєшся, адже вона видовжена точнісінько
як голка От здорово Голка – риба і голка швацька, одна живе в морі, а друга
оживає в руках кравця
(За М.
Лєдєнцовим.)
II варіант
Риби з оригінальними назвами
Цікаво, хто придумував для риб назви
Нерідко назви риб вдало відображують особливості
їхньої будови, забарвлення і
поведінки Є назви, які вказують на деяку схожість риб з тваринами Уяви собі на
хвилинку, що в морях і океанах є водяний слон, морський вовк, риба-мавпа, морський
кіт та їжак-риба
(За Л. Романовою.)
Дата 22.02.2018р.
Дата 21.02.2018р.
Предмет українська література
Тема. Контрольна робота
Мета. Перевірити рівень засвоєння теми, розвивати творчу уяву, виховувати наполегливість у навчанні
Завдання для учнів:
1. Виконати завдання за посиланням (форма закривається 21.02 о 21.00)
2. На подвійному аркуші скласти зв*язну характеристику літературного героя з будь-якого твору за планом:
а) автор, назва твору
б) ім*я героя
в) портретна характеристика
г) вчинки та поведінка (аналіз)
д) риси характеру
е) стосунки з іншими героями
є) чого вас навчає цей герой
Виконане письмове завдання здати в перший день виходу на навчання.
Фонетика (підсумок)
https://docs.google.com/forms/d/1oBRQZJdxblmKk8AJBjWVa-B68vk1zVtyXw4UyzTRyrM/edit
Практичне завдання №2
https://docs.google.com/forms/d/1WiMmEACXrNlitQoYVQ50dWDInYbZKg0Cyw4j3FFYjp8/edit
Практичне завдання №1
https://docs.google.com/forms/d/1GUbUhEV-VWevnVlavoC-SUNDdJBSQaRNjd7kV-_GTWU/edit
ЗАВДАННЯ НА КАНІКУЛИ (виконати на подвійному аркуші)
https://docs.google.com/forms/d/1GUbUhEV-VWevnVlavoC-SUNDdJBSQaRNjd7kV-_GTWU/edit
ЗАВДАННЯ НА КАНІКУЛИ (виконати на подвійному аркуші)
Списати текст, вставити
пропущены букви. Виконати завдання.
У нашій мові є багато чудових слів, які м..лозвучно складаються у
задушевну пісню.
М..лодійні рядки лунають на концертних майданчиках. Українські народні пісні щиро в..конують гості на в..сіллях. Ніжно звучать колискові пісні з маминих вуст та
заколисують немовлят. Колядки, щедрівки, веснянки - чудове пісенне надбання
нашого народу, яке бережно передається через покоління. Багато поетичних ря..ків Тараса Шевченка, які
покладені на музику, стали народними піснями.
Українські піс..ні різноманітні. Вони оспівують неповторність рідного краю, славне козацьке м..нуле нашого народу, неле..ку визвольну боро..ьбу за незалежність, високі почуття.
Зачаровують душу, захоплюють своєю красою. Ось такі вони, пісні мого рідного
краю.
- Визначити за словником
лексичне значення слів
Веснянка, немовля, різноманітний
- Визначити
будову слів:
Задушевна, бережно, зачаровують, пісні
- Виконати
фонетичний аналіз слів:
Щедрівки, надбання, передається
Г. Малик "Незвичайні пригоди Алі...."
https://www.youtube.com/watch?v=geu-RE5CyvY
https://www.youtube.com/watch?v=_qne0dYaR70
https://www.youtube.com/watch?v=1dtjwCHS0Zo
https://www.youtube.com/watch?v=S6y453dy6iA
Василь Симоненко "Цар Плаксій та Лоскотон"
https://www.youtube.com/watch?v=aksLCgnszxA
https://www.youtube.com/watch?v=BW7blYTv1zk
https://www.youtube.com/watch?v=NfAolN_Tz_k
https://www.youtube.com/watch?v=_y4iXdZ7vCw
Немає коментарів:
Дописати коментар